Як розпізнати та лікувати алергічний дерматит
Атопічний дерматит виділяють дуже поширеним захворюванням шкіри для дитячого та підліткового віку. Незважаючи на це, багато дорослих людей не можуть впоратися з цим захворюванням протягом багатьох років. Статистика говорить про той факт, що четверо з п’яти дітей дошкільного віку страждають від проявів симптомів цього захворювання, однак у хронічну форму алергічний дерматит переходить надзвичайно рідко. Що ж слід робити при виявленні цього шкірного захворювання? Які саме способи лікування найкращі?
Алергічні дерматити відносять до гетерогенної групи захворювань шкіри — аллергодерматозам. Їх розвиток провокують алергічні реакції або затримкова, або невідкладна. В даній групі разом з подібними захворюваннями знаходяться:
Крапивниця;
Контактний алергічний дерматит;
Екземи;
Токсидермія та ін.
Необхідно зазначити, що підвищені психічні та інтелектуальні навантаження (як наприклад, стресові стани), нездорове харчування, неправильний режим сну і бодрствовання, а також забруднений повітря є тими факторами, які провокують розвиток різних атопічних дерматитів.
Зазвичай атопічний дерматит раптово проявляється через спадковість, так як дослідження показали цю взаємозв’язок:
Коли обидва батьки повністю здорові — ймовірність виникнення цього захворювання становить близько 20%;
Якщо один з батьків раніше мав або має гостру, а іноді і хронічну форму дерматиту існує ризик захворювання дитини. Він становить близько 50%;
Якщо обидва батьки раніше страждали або страждають цим захворюванням — ймовірність розвитку дерматитів у дитини наближається навіть до 80%.
Тому, атопічний дерматит лікарі-дерматологи називають спадковим, а також хронічним алергічним дерматозом, який характеризується рецидивуючим перебігом. Захворювання проявляється в приступоподібному свербежі або в еритематозно-папулезній дрібній висипі, а також у поступовому прояві такого недуги як ліхенифікація шкіри.
Такі дерматити в сучасній дерматології прийнято вважати конкретним результатом схильності по спадковості до алергій, що проявляються в надмірно активному стані, при цьому зі схильністю капілярів до постійної вазоконструкції (звуження артерій), а також в гіперіммуноглобунулії або одночасному зниженні імуноглобулінів тіпа IgА і IgG. При цьому зазвичай з’являються симптоми схильності до імунодефіциту та повне ослаблення організму.
Ти само досконалість





