Чотириногові улюбленці імператора Олександра II

Відомо, що імператори Росії завжди тримали найкращих мисливських собак. Але, виявляється, практично у всіх самодержців і членів їх сімей були тварини і, як кажуть, «для душі». Серед них зустрічалися собаки самих різних порід: від догів, лайок і ньюфаундлендів до левреток, пуделей і шпиців. І зачастую саме вони ставали для монархів найвірнішими та найближчими друзями.

Згадуючи російських імператорів і їх чотириногих улюбленців, просто неможливо не розповісти про деяких собак Олександра II (1818-1881), які залишили свій слід в історії країни. По-перше це його улюбленець Мілорд – борзова собака, яку було придбано в 1856 р. перед самою коронацією імператора. Уродженці Англії Карл (Константин) Нікольс і Вільям Плінке, прийнявши присягу на російське підданство, містили у Петербурзі англійський зоомагазин, де тварина й була продана Його Величності за 190 рублів.

Мілорд був настільки любим государем, що мав право спати перед його ліжком. У 1867 р. Олександр Миколайович повинен був відвідати Всесвітню виставку в Парижі, однак його відговорили брати в неблизький шлях Мілорда, якого залишили в Царському Селі, не підозрюючи, що таким рішенням підписали собаці смертний вирок. З моменту від’їзду свого царського господаря пес перестав їсти і помер від розриву серця. Його кончину приховали до дня повернення государя – таке було розпорядження спадкоємця-цесаревича – майбутнього царя Миколи II.

Після Мілорда царю купили (згідно з іншою версією – подарували) величезну собаку породи ньюфаундленд, яку також назвали Мілорд. Він був дуже прив’язаний до господаря і всюди слідував за ним як тінь. Цікаво, що цей пес користувався своїми привилегіями – мав індивідуальний гардероб. У той час одяг для собак вже не був диковиною, оскільки в кінці XVIII століття в Англії вперше випустили спеціальні накидки для тварин.

Один випадок з його участі став анекдотичним. Одного разу у палаці влаштували музичний вечір, на якому грав відомий скрипаль і композитор з Польщі Генрик Венявський. Однак його прониклива гра «не сподобалася» псу, і він, залишивши звичайне місце біля ніг царя, підійшов до віртуоза, піднявся на свої задні лапи, поклавши передні йому на плечі. Царь мовчить, Венявський з трудом продовжує гру, морда собаки слідує за рухом смычка.

Нарешті государ пожалівся над артистом і спитав його:
– Не заважає Вам собака?
– Ваше Величність, – відповів скрипаль, – боюсь, що їй заважаю я!
Всі розсміялися, собаку відкликали, і концерт продовжився.

Мілорд II зафіксований на маси фотознімків. Відомо, що він був при Олександрі II навіть на російсько-турецькій війні 1877–1878 рр. Хвостатий друг свого господаря прожив з ним більше 10 років